Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності - це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, души яких гнітить думка, що вони ні на що не згідні. Успіх у навчанні -єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для перероблення труднощів, бажання вчитися.
В.О. Сухомлинський.

 РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО

ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ТЕЛЕФОНІВ

 

  1. Піклуючись про дитину, її безпеку та стан здоров’я, не забувайте про правила користування мобільними телефонами (гаджетами), встановлені у школі. Якщо Вам потрібна інформація про стан дитини – напишіть повідомлення дитині (або вчителю, на яке вони зможуть відповісти на перерві, або телефонуйте секретарю в термінових випадках).
  2. Завжди перевіряйте, чи переведений Ваш телефон та телефон Вашої дитини у беззвучний режим у школі, громадських місцях, де є відповідні позначки. Це допоможе формуванню корисної звички.
  3. Поясніть дитині, що відповідальність за збереження телефону несе саме вона. Віддайте перевагу бюджетним рішенням, якщо у вас є сумніви в тому, що дитина відповідально поставиться до збереження пристрою. Пам’ятайте, що наявність чи відсутність дорогого пристрою не впливає на успішність Вашої дитини.
  4. Якщо Ви подарували дитині мобільний телефон, детально обговоріть правила його використання в школі та за його межами. Можна укласти угоду з дитиною, як це роблять батьки в інших країнах.
  5. Домовтесь, що на ніч дитина віддає телефон батькам на зарядку – це убезпечить від неконтрольованого листування з друзями вночі та сприятиме повноцінному відпочинку.
  6. Поясніть дитині, що фотографувати та знімати на відео інших людей можна виключно з їх дозволу. Зверніть увагу на те, що неможна розповсюджувати інформацію, яка може зашкодити іншим, містить сцени насильства та інші неприпустимі зображення.
  7. Обговоріть з дитиною всі обмеження користування мобільним телефоном як в школі, так і в інших ситуаціях. Поясніть, чому варто віддати перевагу живому спілкуванню.
  8. Контролюйте власну поведінку, станьте прикладом для дитини.

   

  З метою запобігання різних впливів на дітей, наслідком яких можуть бути суїцидальні наміри, просимо звернути увагу, та не, що атмосфера любові, прийняття й поваги до особистісних прав дитини надалі може убезпечити дитину від фатального вчинку. Їхній «крик по допомогу» обов'язково має бути почутий близькими.

                 Рекомендації батькам:

  1. ВИСЛУХОВУЙТЕ – «Я чую тебе». Не намагайтесь утішити загальними словами типу «Ну, все не так погано», «Тобі стане краще», «Не варто це робити». Дайте можливість висловитись. Ставте питання й уважно слухайте.
  2. ОБГОВОРЮЙТЕ – відкрите обговорення планів і проблем знімає тривожність. Не бійтесь говорити про це – більшість людей відчувають незручність, кажучи про самогубство, й це виявляється в запереченні або уникненні цієї теми. Бесіди не можуть спровокувати самогубства тоді як уникнення цієї теми збільшує тривожність, підозрілість.
  3. БУДЬТЕ УВАЖНІ до непрямих показників при передбачуваному самогубств. Кожну жартівливу згадку або загрозу слід сприймати серйозно. Підлітки часто заперечують, що говорили серйозно, намагаються висміювати дорослого за його зайву тривожність, можуть зображати гнів. Скажіть, що ви сприймаєте їх серйозно.
  4. СТАВТЕ ЗАПИТАННЯ – «Таке враження, що ти насправді говориш…», «Більшість людей замислювались про самогубство…», «Ти коли – небудь думав (думала), як це зробити?» Якщо ви отримуєте відповідь, тоді переходьте до конкретних запитань.
  5. ПІДКРЕСЛЮЙТЕ ТИМЧАСОВИЙ ХАРАКТЕР проблем – визнайте, що його (її) відчуття дуже сильні, проблеми складні. Дізнайтесь, чим ви можете допомогти, оскільки вам він (вона) уже довіряє. Дізнайтесь, хто ще міг би допомогти цій ситуації.

P. S. На персональні комп’ютери та мобільні телефони дітей можна встановити програму «батьківського контролю» типу «Child webguardian pro»

Адміністрація школи

  

        Десять заповідей для батьків:
 1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.
 2. Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.
 3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
 4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.
 5. Не принижуй!
 6. Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини - це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
 7. Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.
 8. Дитина - це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на збереження.
 9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби їй того, чого не хотів би, щоб робили твоїй.
 10. Люби свою дитину всякою - не дуже талановитою, невезучою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій тому, що дитина - це свято, яке поки що з тобою. 



 

           У спілкуванні зі своїми дітьми:


  • Радійте вашому синові, доньці.

  • Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

  • У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

  • Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терплячими.

  •  Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

  • Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

  • Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

  • Частіше хваліть дитину.

  • Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

  • Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

  • Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

  • Проявляйте інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

  • Не втрачайте почуття гумору.

  • Грайте з дитиною в різні ігри.

  • Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.

  • Спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.





 Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

   • Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

  • Не ставте забагато запитань.

  • Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

  • Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

  • Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

  • Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

  • Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

   



     Пам'ятайте:

  • Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.

  • Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.

  • Якщо дитину висміють - вона стане замкнутою.

  • Якщо дитина зростає у докорах - формується почуття провини.

  • Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.

  • Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.

  • Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.

  • Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.

  • Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.

  • Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.



Завжди пам'ятайте:ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля.