Засідання круглого столу
«Педагогічна спадщина Сухомлинського і сучасність»
«Книга В. О. Сухомлинського «Серце віддаю дітям» в контексті етнокультурного досвіду українського народу»
Підготувала
заступник директора з виховної роботи
Мельник Оксана Анатоліївна
Зоряний час педагогічної творчості В.О.Сухомлинського припадає на повоєнний період, коли ще по невлежаних туманах ховалася смерть і час від часу вимагала своєї жертви, якою найчастіше ставали діти. Учитель-фронтовик, Василь Олександрович, поспішав творити добро, дарував своє зболене серце дітям війни. Василь Олександрович творив у часи повної несвободи. Книга «Серце віддаю дітям» присвячена світу дитинства. А дитинство, дитячий світ – це особливий світ. Діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, чесность та безчестя, людська гідность; у них свої критерії радості, у них, навіть, своє бачення часу , адже в дитинстві день – ніби рік, а рік – це ціла вічність.
Маючи доступ в казковий світ дитинства, В. О. Сухомлинський говорить, що він завжди в певній мірі мріяв бути дитиною, адже тільки за такої умови діти не будуть дивитись на нас вчителів, як на людину, яка раптом потрапила за ворота казкового світу.
У час, коли про національне виховання не могло бути і мови, В.О.Сухомлинський формує оту глибинну національність через прилучення дитини до рідної землі. Образ матері-землі стає у педагога-філософа засобом виховання франкової сили, який „чистить чуття і відновлює кров, що до людей безграничную будить чисту любов”. Простір національного духу у виховній системі В.Сухомлинського росте прямо з рідної землі, від землі
Діти через відчуття душі і тіла прилучаються до минулого, від землі набираються сил, щоб у майбутньому мати їх зорати ниву і посіяти зерна національної свідомості, зросити їх своєю кров’ю та потом, наділити енергією серця, „щоб проізростало”.
Сухомлинський в книзі «Серце віддаю дітям» говорить, що основою виховання є краса. За його словами «у світі є не тільки потрібне, корисне, а й красиве. З того часу, коли людина стала людиною, з тієї миті, коли вона задивилася на квітку і вечірню зорю, вона стала вдивлятись в саму себе, людина осягла красу. Краса – це радість нашого життя». Крім того Василь Олександрович вважає, що найважливішою характерною особливістю людських почуттів є переживання, яке має дві протилежні градації – позитивну і негативну, або задоволення і незадоволення. Учитель якраз і формує світ дитячих почуттів, які виявляються в прекрасному, піднесеному чи комічному.
Видатний педагог в своїй книзі велику увагу приділяє вихованню у дітей прекрасного через казку, музику, живопис. Він дбав про те, щоб його вихованці діставали світлі мажорні враження , які вже самі по собі ставали могутніми засобами виховання людини. Це досягалося за допомогою яскравих полотен, доступних дітям за змістом і формою, виразно прочитаної народної казки, краси рідної природи.
В.О.Сухомлинський володів колосальними знаннями світової і народної української культури, до того ж мав, мабуть, образно-інтуїтивний дар, який допоміг йому осягнути велич святинь педагогічної науки. Він в усьому знаходив енергію, той простір духу, що допомагали долати в людині історичне безпам’ятство, нігілізм, заглиблювало дітей у минулий історичний досвід, у пракорені історії, першовитоки і виносив звідти зерна істини: ”Маленький клаптик землі на вершині кургана став для дітей символом героїзму старших поколінь, що відстояли свободу і незалежність Батьківщини. „Ви господарі землі, рясно политої кров’ю старших поколінь, – цю думку я прищеплюю дітям, – Ви повинні дбати про те, щоб наша Батьківщина була багатою і могутньою”.
Видатний педагог непохитно дбав про виховання емоційно-чуттєвої сфери характеру, української душі своїх вихованців, її кордоцентричності, яка виявлялася у всьому: любові до людей, ставленні до природи, землі, праці на ній.
Василь Олександрович прагнув, щоб у дітей якомога частіше був прямий контакт із землею, тому настійно рекомендував дітям ходити босоніж, оскільки у процесі цього відбувався енергетичний обмін, що породжує особливий біоенергетичний потік, духовну наснагу: „Майже всі діти святково вдягнені, в новісіньких черевичках. Це мене занепокоїло: сільські діти з давніх-давен звикли в жаркі дні ходити босоніж, це прекрасне фізичне загартування, кращий засіб запобігання простудним захворюванням. Чому ж батьки намагаються захистити дитячі ніжки від землі, від вранішньої роси й гарячої, розпеченої сонцем, землі?” . Діти в школі під блакитним небом починають ходити босоніж, вони стають частиною Природи, учитель допомагає їм відчути щастя життя на землі.
Василь Олександрович, як ноосферна особистість, провидець, учений, зрозумів, що настане час, коли дії людства спричинять загрозу здоров’ю людини. Сьогодні людина заплутала себе електромагнітною павутиною, тобто створила умови для практично безперервної дії на свій організм потоків вільних електрично заряджених часток різного походження та інтенсивності, які щодень руйнують її здоров’я. Відомо, що надмірне накопичення електричних зарядів, наприклад, при використанні синтетичного одягу може викликати серйозне захворювання. Відомо, що тварини, які мешкають у природному середовищі і у безпосередньому контакті з ґрунтом на 80% хворіють рідше, ніж люди. Людина звільняється від накопичених у ній електричних часток природним способом, через долоні рук і ступні ніг, коли вони вступають у безпосередній контакт з Землею. Цей досвід В.Сухомлинського варто повернути у сучасне життя школи.
Василь Олександрович вважав, що саме народна пісня утверджує любов до життя. А у ранньому віці спостерігається її сильний вплив на формування духовного світу дитини. Осягаючи світ музичних ритмів, дитина навчається передавати за допомогою музики свої враження , розвиває свою емоційну культуру та творчі здібності. Поетичне бачення світу, розкриває перед дитиною народні ідеали і сподівання, велич рідної землі. Він писав про той вплив, який справила на дітей пісня „Ой на горі та й женці жнуть”: „Перед нами розкинулось безмежне поле пшениці, на обрії синіли стародавні кургани, поміж жовтими нивами вузенькою смужкою вилася дорога, в блакитному небі співав жайворонок. Діти спинилися, вони ніби вперше побачили цей куточок землі. „Це як у пісні про женців”, – сказала вразлива Валя. Я відчував: у душі кожної дитини в ці хвилини звучать слова рідної пісні. Вона ніби розкриває очі на красу рідної землі, і ця краса стає ще ріднішою, ще дорожчою”.
Великого значення у вихованні учнів В. О. Сухомлинський надавав зовнішньому вигляду і оформленню класів, адже вважав, що кожна картина, кожне унаочнення класів повинно допомогти учням сприймати слова вчителя, глибше усвідомити матеріал, який вивчається. Навіть освітленню в «Кімнаті казок» Василь Олександрович приділяв значну увагу. Коли розповідалася казка про Царівну-Жабу, у кутку кімнати, в «лісових хащах» спалахували маленькі лампочки, в кімнаті панував зелений сутінок, який добре передавав середовище, де розгорталися події. Сухомлинський наголошував, що створення казок – одне з важливих джерел поетичної творчості, формування естетичних почуттів і водночас засіб розумового розвитку. Участь дитини у створенні казок великою мірою сприяє збагаченню її словникового запасу, розвитку творчого мислення.
В книзі «Серце віддаю дітям» великий розділ присвячений живопису і музиці. Музика, за словами Сухомлинського, – це мова почуттів, адже мелодія передає найтонші відтінки почуттів, недоступні слову. Музика починається там, де закінчується слово. І якщо словом обмежується проникнення вихователя в потаємні куточки юного серця, якщо після слова не починається тонше і глибше проникнення - музика, виховання не може бути повноцінним. Твори образотворчого мистецтва утверджують в юній душі почуття величі й краси людини, підносять особистість в її власних очах.
Краса природи допомагає по-новому відчути красу мистецтва, тому практичну роботу Сухомлинський будує так, щоб сприйняття творів мистецтва – музики, живопису чергувалось з виходами на природу , де дитина зможе зримо, наочно відчути співзвучність тиші полів і лук, шелесту дібров і співу жайворонків, запаху сіна і зрілого колосся з творами мистецтва. Краса природи допомагає по новому відчути красу мистецтва. В «Школі радості» приділяється однакова увага як прослуховуванню музичних творів так і осягненню «музики» природи. Головне завдання, яке ставиться при цьому педагогом,- викликати в учнів позитивні почуття в процесі сприймання твору мистецтва.
З перших уроків у Павлиській школі дітям прищеплюється життєво важлива формула: «Люби і цінуй більше всіх у житті – Маму!». Читаючи книгу можна прослідкувати. що в школі панувала обстановка культу матері.
Василь Олександрович був переконаний, що школа не повинна вносити різкий перелом у життя дітей, тут дитина повинна робити те, що вона робила вдома, чим жила, тому організовував з дітьми різні свята, наприклад, свято врожаю, свято зустрічі весни з випеченими з тіста жайворонками, про це в творі згадується так: „Через день після того, як у небі з’явився перший жайворонок, ми винесли клітки з птахами і звірятами на вершину кургану. Степ дзвенів пташиними голосами. Діти відкрили клітки – і жайворонок, дятел, іволга, заєць опинилися на волі. Ось наш жайворонок уже співає в небі; ось він уже лине до землі... Ми стоїмо, зачаровані красою, і переживаємо радість від того, що зберегли життя живим істотам.
Нажаль, регламент часу не дозволяє нам розглянути всі фрагменти введення В.О.Сухомлинським своїх вихованців у глибинні шари етносфери українського народу, але ці приклади служать ілюстрацією того, як у роки тотальної несвободи мудрий учитель причащав своїх учнів до великих і праведних таїн рідної культури, історії, а через них формував національний менталітет.
Засідання круглого столу ЗДВР на тему "Превентивне виховання в системі особистісно-орієнтованого навчання"
Щоб змінити людей, їх треба любити.
Вплив на них пропорційний любові до них.
І. Песталоцці
Сьогодні українське суспільство проходить через тяжке випробування абсолютною свободою щодо вибору поведінки і способу життя. Багато соціальних, ідеологічних, політичних та економічних чинників, які так чи інакше впливають на кожну молоду людину під час такого вибору, кардинально змінили сили та вектори впливу за останні роки .
Людина завжди опинялася перед вибором поведінки та способу життя, але сьогодні, в умовах вільної пропаганди тютюну, алкоголю, лібералізації сексуальних стосунків, поширення ВІЛ – СНІД та наркоманії, цей вибір часто робиться не на користь здоров'ю.
Система превентивного виховання - це керована діяльність, що забезпечує теоретичну та практичну реалізацію заходів щодо попередження та подолання відхилень у поведінці школярів, запобігання розвитку різних форм асоціальної та аморальної поведінки, яка є однією із складних проблем сучасної школи.
В Україні на розвиток превентивної освіти спрямовані Державна програма "Освіта ХХ1 ст", Національна доктрина освіти, концепції громадянського виховання та концепція превентивного виховання.
Не можна закривати очі на ріст бездоглядності, бродяжництва, наркоманії, злочинності і проституції серед неповнолітніх, явища соціальної дезадаптації підлітків, збільшення числа дітей з девіантною поведінкою.
Про складність ситуації свідчить також погіршення стану здоров’я сучасних дітей і молоді.
Особливе занепокоєння викликає поширення у підлітковому і молодіжному середовищі наркоманії та алкоголізму. Небезпека полягає в тому, що вживання алкоголю і наркотиків стає певною цінністю сучасної молодіжної субкультури, перетворюється в атрибут способу життя.
З огляду на вищезазначене, можемо констатувати, що превентивне виховання набуває сьогодні особливої значущості.
Виховна робота загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 1 спрямована на реалізацію законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, державних національних програм “Основні орієнтири виховання”, “Молодь України”, Концепції виховання дітей та молоді у Національній системі освіти, указів Президента України, рішень Верховної Ради, програм діяльності уряду, нормативно-правових документів, які регламентують діяльність та розвиток освіти, постанов і рішень органів місцевого самоврядування, розпоряджень та наказів управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради. Діяльність колективу школи націлена на виконання завдань щодо формування громадсько-активної особистості, створення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, інтересів на ґрунті національної культури і традицій, виховання громадянина з демократичним світоглядом і культурою, який не порушує прав і свобод людини, готового для подальшої освіти і трудової діяльності, виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я, формування належних гігієнічних навичок і засад здорового способу життя. Зокрема, превентивне виховання здійснюється за наступними напрямками:
- робота з соціального захисту учнів;
- морально-правове виховання;
- робота з профілактики правопорушень, злочинів, бродяжництва серед неповнолітніх;
- робота з охорони життя і здоров’я учнів;
- формування здорового способу життя;
- психологічний супровід;
Робота з соціального захисту учнів знайшла своє відображення у наступних заходах. Систематично здійснюється оновлення банку даних на дітей пільгового контингенту, зміни до якого вносяться кожного разу після зміни у соціальному статусі учнів. Станом на 30.06.2011 року на обліку в ЗОШ № 1 м. Ковеля перебуває 258 дітей пільгових категорій, з них: 100 дітей із багатодітних родин, 15 дітей-інвалідів, 39 напівсиріт, 8 дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, 69 дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, 27 дітей із малозабезпечених сімей. Щоквартально переглядаються списки дітей батьки, яких не займаються належним вихованням. Станом на 30.06.2011 р. дітей такої категорії перебуває 7 дітей (5 сімей). На кожну дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах заведені облікові картки, де крім відомостей про сім’ю дитини міститься акт обстеження житлово-побутових умов та психолого-педагогічна характеристика даних учнів
Морально-правове виховання здійснюється через викладання курсу правознавства, факультативу «Громадянська освіта», на заняттях якого учні систематично працювали над проектами на правову тематику, випускають стіннівки та колажі, які поміщали у правовому віснику. В школі на 2 поверсі розміщений правовий куточок. Для учнів школи щорічно проводяться бесіди за участю представників ССД, ВКМС. Питання правової відповідальності неповнолітніх та їх батьків розглядаються на батьківських зборах, засіданнях Ради з профілактики правопорушень, МК класних керівників. Кожна третя середа місяця – правова середа, в цей день класні керівники проводять ряд класних годин на праву тематику а також засідає рада профілактики. Розроблений «План роботи школи правових знань»
В порівнянні з минулим роком, коли на внутрішкільному обліку перебувало 7 дітей школи в цьому році на обліку перебуває два. До роботи з цією категорією учнів залучені класні керівники, шкільний психолог, батьки, адміністрація. Класні керівники протягом року відвідують учнів вдома, проводять з ними бесіди, залучали їх до позакласної роботи, участі в роботі гуртків та секцій. І, як наслідок цієї роботи є те, що всі учні, що стоять на внутрішкільному обліку залучені до гурткової роботи та займаються в секціях.
Одним із найважливіших напрямів превентивного виховання є профілактична робота з подолання злочинності серед неповнолітніх. Постійно після першого уроку ЗДВР перевіряється присутність учнів, дані записуються в «Книгу оперативного контролю відвідувань навчальних занять». Щопонеділка старости класів на засідання старостату подають інформацію про кількість пропусків за тиждень. Щомісяця класні керівники роблять підсумок по кількості пропущених годин (а саме: по хворобі, по заяві батьків, без поважних причин). З учнями, які пропускають заняття без поважних причин проводяться бесіди, повідомляються батьки, а при повторі дані справи розглядаються на раді профілактики.
Для організації змістовного відпочинку та зайнятості дітей і підлітків у школі працює 13 гуртків.
Колектив школи намагається залучати дітей, що стоять на обліку до різноманітних видів діяльності, дають їм різні громадські доручення. В школі на основі 9-Б класу створений правовий клуб «Феміда», засідання якого проходять двічі на місяць.
Як свідчить досвід, успішним є поєднання роботи з охорони життя та здоров’я з проведенням занять з Захисту Вітчизни та відпрацюванням елементів евакуації учнів школи. Так щороку організовується проведення День ЦЗ.
Уся профілактична робота направлена насамперед на попередження та профілактику ДТП, різних видів дитячого травматизму.
Для збереження здоров'я школярів навчально-виховний процес у школі організовується таким чином, щоб сприяти розвиткові особистості в цілісності усіх форм його існування – тілесній , психічній , духовній. Пріоритетним завданням нашої школи на сьогодні є виховання дитини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих як до найвищої цінності, формування у школярів свідомої мотивації здорового способу життя.
Для цього у школі створені безпечні санітарно-гігієнічні та естетичні умови: здійснюється контроль за освітленням навчальних кабінетів; у кожному коридорі є дзеркало, діти стежать за своїм зовнішнім виглядом; вчителі початкових класів багато уваги приділяють формуванню в дітей навичок особистої гігієни, перед прийомом їжі діти миють руки милом; проводяться діагностичні та розвивально-корекційні заходи, які підтримують дитину на важких етапах навчання (наприклад, у періоди адаптації: 1-й, 5-й клас); щоб уникнути перевтоми учнів на уроках, учителі школи застосовують так званий активний відпочинок, тобто зміну одного виду діяльності дітей на іншу, проводячи фізкультхвилинки або фізкультурні паузи (цей процес добре налагоджений у молодшій школі); впроваджено матеріали інноваційної просвітницько-оздоровчої програми «Рівний - рівному»; налагоджене гаряче харчування школярів, працює буфет; діти, починаючи першого класу складають схеми безпечного руху до школи, які поміщають у свої щоденники; систематично проводяться виховні години та заходи з профілактики шкідливих звичок (додаток З), а також різного роду анкетування (додаток К); на уроках української мови діти пишуть диктанти на теми збереження здоров'я; у школі запроваджений комплекс заходів щодо попередження травмування та нещасних випадків під час навчально-виховного процесу; у квітні проходить Місячник безпеки життєдіяльності, та Тиждень знань з безпеки життєдіяльності; створена комплексна система соціально-психологічної підтримки школярів із девіантною поведінкою (за окремим планом); школа забезпечена медичними працівниками (працює дві медичні сестри (1,5 ставки) і графік їх роботи співпадає з часом перебування учнів в школі). систематично проводяться спортивні змагання , багато учнів залучені до спортивних гуртків як школи так і міста.
Даючи оцінку превентивному вихованню підлітків ми визначили за необхідне провести опитування підлітків, батьків та педагогів у формі анкетування. Аналіз емпіричного матеріалу дав можливість отримати такі кількісні та якісні результати.
Рис 1. Результати відповідей респондентів на питання: «Що таке здоровий спосіб життя ?» (6-8 класи)
Як видно з діаграми (рис 1.) переважна більшість опитаних учнів 6-8 класів вважають, що здоровий спосіб життя це, перш за все, заняття спортом (хлопці – 64%, дівчата – 58%) та не вживання шкідливої їжі, тютюну та наркотиків (хлопці – 48%, дівчата – 56%). Майже половина вважають все вище перелічене показниками здорового способу життя (хлопці – 48%, дівчата – 52%). І лише 8% дівчат окремо виділило систематичне відвідування лікаря як показник здорового способу життя.
Рис 2. Результати відповідей респондентів на питання: «Що таке здоровий спосіб життя ?» (9-11 класи)
Учні 9-11 класів (рис. 2.) дещо по-іншому розуміють здоровий спосіб життя. Для хлопців найвищим показником стало не вживання шкідливої їжі, тютюну та наркотиків – 60%, тоді як лише 40% дівчат приділили цьому належну увагу. Для дівчат здоровий спосіб життя – це весь комплекс запропонованих видів діяльності – 60%, для хлопців комплексність поряд із зайняттям спорту – по 50%; але лише для 30% дівчат займатись спортом означає вести здоровий спосіб життя; 10% хлопців виділили окремо систематичне відвідування лікаря як показник здорового способу життя.
При порівнянні розуміння здорового способу життя учнями 6-8 класів та 9-11 класів бачимо, що з віком зменшується важливість заняття спортом як компоненту здорового способу життя, але й набувається розуміння багатогранної природи здоров’я людини.
Крім вказаних показників здорового способу життя, учні виділили такі:
- вживання овочів та фруктів щодня;
- достатня кількість сну;
- загартовування.
За даними опитування (рис. 3.) менше половини учнів 6-8 класів мають шкідливі звички (45% хлопців та 28% дівчат), тоді як цей показник в учнів 9-10 класів понад 50% (40% хлопців та 60% дівчат. Як і у випадку із дотриманням норм здорового способу життя фіксується невтішна тенденція про збільшення кількості дівчат, що мають згубні звички. У випадку із наявністю шкідливих звичок аж на 32% зросла ця кількість, тоді як хлопці знизили цей показник на 5%.
Серед шкідливих звичок учні виокремлюють:
- тютюнопаління;
- вживання алкоголю;
- нераціональне харчування;
Результати опитування про охоплення дітей гуртковою роботою.
Гуртки, які відвідують діти в школі
Гуртки, які ще б хотіли відвідувати діти в школі
Вокальна група
Боротьба
Хоровий
Танці
Акваріумістики
Гітара
ЮІР
Театральний
Європейський клуб
Дизайн
Баскетбол
Шахи
Туристичний
Комп’ютерна грамотність
Волейбол
Винахідників і раціоналізаторів
Дані табл. 1 показують нам, що гуртки, наявні у школі, могли не повністю задовольняють потреби дітей. Така ситуація показує нам, що класні керівники мають перспективу для залучення підлітків у позанавчальну діяльність.
Дані рис. 4. засвідчують нам, що до 1 години без нагляду дорослих перебуває 7, 68% підлітків, 2-3 години – 42,40%, 4-5 годин – 15,36%, 6-8 годин – 15,36%, понад 8 годин – 7,68%, складно відповісти – 11,52%. Невтішним є показник, що понад 23% дітей перебувають без нагляду дорослих від 6 до 8 годин на добу. Це означає, що учні не залучені до позаурочної діяльності у школі, і такі учні можуть легко піддатися негативному впливу референтної групи, тому їм потрібно більше приділити уваги класному керівнику та соціальному педагогу.
Найбільш поширеними у підлітковому середовищі формами поведінки, що відхиляється від норми (рис. 5.), на думку батьків, є:.
- паління (65,28%);
- негативне ставлення до навчання (46,08%);
- грубість, лихослів’я (38,40%);
- порушення правил поведінки у школі (38,40%);
- непідкорення, критика дорослих (30,72%);
- застосування наркотиків (26,88%).
Для нашого дослідження важливою є позиція педагогів у превентивному вихованні підлітків, вивчення форм та методів, які вони використовують. Класні керівники виступають суб’єктами превентивного виховання, адже вони проводять планові бесіди виховного характеру протягом навчального року, на класних годинах обговорюють поведінку учнівського колективу та окремих учнів зокрема, координують екскурсії, походи для окремого класу тощо. Саме тому успіх превентивного виховання багато в чому залежить від знань, умінь і навичок педагога.
Класні керівники активно залучають представників психологічної служби до виховного процесу у класних колективах. Представників правоохоронних органів та медичних працівників включають до взаємодії з учнями набагато рідше. Це може бути пов’язано із складністю налагодити взаємозв’язок із правоохоронною службою.
Слід відмітити, що велика робота була проведена практичним психологом школи Це: групова робота по формуванню навичок спілкування, профілактики конфліктів; робота по згуртуванню класних колективів (5, 6 класи), виявлення ознак тривожності, групова діагностика інтенсивності тривожного стану (6, 7 класи); моніторинг згуртованості класних колективів (4-8 класи); проводилась індивідуальна діагностика особистості з метою виявлення актуальних проблем (на запит); вивчення рівня обізнаності щодо здорового способу життя (анкетування «Яке життя вибираєш ти?», «Проблема шкідливих звичок для учня», «Чи вважаєш ти себе здоровою дитиною»); ряд тренінгових занять («Спілкуємось і діємо», «Я вмію сказати НІ», «Твоє життя - твій вибір», «ВІЛ і СНІД – мені не байдуже», «Прояви турботу і обачливість»), розвивальне заняття «В гості до здоровчика» для дітей різних вікових категорій.
Ріст ефективності превентивного виховання в школі відбувся завдяки:
- стимулюванню здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації учнів;
- використанню активних форм і методів виховного впливу на учнів (діалогів, дискусій, акцій);
- використанню досягнень педагогічної та психологічної науки;
- здійснення виховання на засадах гуманізму, демократизму, доброзичливості, партнерських взаємин.
Вся превентивна робота, яка проводиться в школі є своєрідним майданчиком для самопізнання і самовираження школярів. Учителеві потрібно створити такі умови, за яких в учнів формувалися б лише позитивні риси особистості під час різноманітних видів трудової, навчальної, позашкільної та іншої діяльності. Шлях виховання іде через любов і духовність. Треба серйозно вчитися любити людину та життя і вчити цьому наших дітей, учити їх жити без насильств і страху, будувати стосунки за законами гуманізму, відноситися до людини і людського життя як до найвищої цінності. Ми маємо усвідомити і допомогти зрозуміти дітям, що без любові до людини, до природи і до життя не буде ані здорового суспільства, ані суспільного прогресу.
Превентивне виховання є важливим напрямом навчально – виховного процесу в школі, тому що в рамках особистісно орієнтованого навчання воно допомагає у формуванні компетентного особистісно орієнтованого випускника школи, здатного протидіяти негативному впливу соціального оточення, такого, що може самостійно вчитися, здобувати інформацію, адаптуватись до ринкових умов, працювати творчо.
В школі велика увага приділяється вибору класного керівника, адже від нього залежить ступінь сформованості учнівського колективу. Класний керівник повинен стати в першу чергу старшим товаришем для кожного учня. Повинен володіти вмінням згуртовувати навколо себе дітей, захопити, повести, відкрити світ для кожного зі своїх вихованців. Тому в школі чи не найголовнішим завданням є надання реальної, дієвої допомоги класним керівникам в процесі розвитку їхньої майстерності, як сплаву професійних знань, навичок і вмінь.
Крім того вся внутрішкільна робота з педагогічними кадрами спрямована на формування професійної компетентності, збереження та розвиток творчого потенціалу всього колективу, вироблення інноваційного стилю діяльності, підготовки вчителів до пошукової діяльності з метою впровадження інноваційних технологій превентивного виховання в навчально-виховний процес. Адже, тільки компетентний педагог і хороший класний керівник здатний повести та правильно вплинути на учня.